У наш час вишиванкою назвивають традиційну українську вишиту сорочку (чоловічу, жіночу або дитячу). Сучасний зразок вишиванки майже не відрізняється від минулого оригіналу. Вишиті сорочки відомі тим, що вони майже незмінними переходили зі століття в століття і сьогодні стали окремим елементом одягу, який можна носити і в буденний день, і на роботу, і на свято. Вишиванка разом з іншими елементами народного одягу носить культовий та патріотичний характер.
З історії розвитку українського одягу видно, що вишита сорочка із буденного одягу перейшла до міської культури і залишилась там на довгі роки, ставши засновником багатьох сучасних видів одягу, які оздоблені вишитими елементами, наприклад, футболки, блузки, сукні, краватки та інші. Таке сучасне вбрання, що несе частку стародавньої рідної культури, теж стає символічним і патріотичним.
У ХІХ столітті вишиванка розквітла багатьма варіантами дизайну, який складався з розмаїття видів крою та орнаментальних технік, що мали характерні ознаки в кожній місцевості. Полотно, з якого виробляли сорочки, зазвичай було саморобне і зіткане на верстаті. Вишиванку традиційно носили, заправляючи в штані, але зараз це не є правилом.
Витоки мистецтва вишивання на одязі ідуть з глибини століть. За даними археологічних розкопок, мистецтво вишивання відоме з незапам′ятних часів. Це підтверджують свідчення знаменитих мандрівників та літописців.
Геродот стверджував, що вишивкою був прикрашений одяг скіфів. На Черкащині були знайдені срібні бляшки, прикрашені фігурками чоловіків, які після пильного дослідження були датовані VI ст. і мають ідентичність з одягом і вишивкою українського традиційного костюма XVIII–XIX ст. У Х ст. арабські мандрівники згадували українців у своїх розповідях такими, що вдягають вишите вбрання.
У музейних фондах України збереглися зразки вишиванок кількох останніх століть, але і з цього видно, що виділяються одні і ті ж символічні елементи орнаменту української вишивки. Ці зразки співпадають з зображеннями, що були розташовані на посуді мешканців України часів неоліту і трипільської культури.
З переходом з ХІХ у ХХ століття зміни відбуваються і в українському народному одязі. Сорочка відокремлюється і поєднується з європейським костюмом. Знаменитим носієм такого вбрання є Іван Франко. Він відрізнявся від інших тим, що носив вишиту сорочку під піджаком.
